Джой змалку ненавидів своє справжнє ім'я.
Олександр... Ну який із нього Олександр?
Але коли почув тихе "Саш", вимовлене цим чарівним голосом, втратив голову. Як хлопчик. По-справжньому закохався вперше у своєму двадцять п'ять.
Тепер заради кохання він готовий поступитися власними принципами та повірити у неможливе.
Тепер він з надією чекає її вдома в будь-який час дня і ночі, хоча нікому більше не дозволяє навіть переступити поріг.
Тепер він бачить приховані смисли у кожному жесті та погляді.
Тепер він божеволіє від цього голосу навіть у найнезручніші миті.
І все б нічого, але голос, що так зачарував Джоя, належить людині, від якої, здається, у цьому всесвіті йому ніколи не отримати взаємності... якщо тільки вони обоє не пожертвують заради любові своїми звичними життями.
